Кошук Олександр Богданович
доктор педагогічних наук
  

Мета: підвищити професійний рівень виклада­чів та майстрів виробничого навчання; ознайомлення з кейс-методом; розвинути творчість та активність у використанні сучасних педагогічних методів; стимулювати бажання підвищувати професійну майстерність.

Завдання:

  • ознайомити учасників семінару з елементами тренінгу з кейс-методом;
  • формувати вміння роботи в команді;
  • розвивати творчі здібності учнів;
  • активувати процес самовдосконалення та самоосвіти.

Матеріали до семінару: плакат «Правила семі­нару з елементами тренінгу», роздаткові матеріали (додатки 1 — 4 на с. 8 — 14).

Девіз: «Одноманітність у роботі стомлює не лише учня, а й учителя».

Етапи проведення тренінгу:

1. Вступ

Тренер. Основним завдання  П(ПТ)О освіти було і залишається підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників. Нагально відчутна потреба у викладачах, які здатні оновлювати, удосконалювати зміст своєї діяльності, рухатися в ногу з часом. Упоратися з цим завданням можливо лише за умови підвищення педагогічної майстерності. Для цього потрібно активно брати участь у роботі методичних комісій, веб-семінарах, проходити курси підвищення кваліфікації, працювати над  самоосвітою та професійно самовдосконалюватися.

Матою нашого тренінгу є допомога у підвищеннні рівня Вашої педагогічної майстерності. Під час тренінгу використовуватимуться здебільшого вправи та ігри, за допомогою яких учасники ознайомляться з використанням кейс-методу в навчально-виховному процесі.

2. Привітання

Мета: створити комфортну атмосферу, позитивний настрій, сприяти згуртованості групи.

Вправа «Який я?»

Хід вправи

Тренер вітається з групою. Просить учасників по черзі замість свого імені назвати риси характеру на букви, з яких починається їх прізвище, ім’я, по батькові.

Наприклад:

Андрусяк — активний;

Роман  — результативний;

Вікторович — винахідливий.

Цю вправу можна використовувати під час знайомства з групою учнів як на виховній годині, так і на перших уроках теоретичного та виробничого навчання.

3. Активізація уваги учасників

Мета: активізувати увагу учасників та спряму­вати їхню енергію на плідну працю.

Вправа «Відкритість групи»

Хід вправи

Учасникам показуються три рухи: руки схрещені на грудях, руки витягнуті вперед із розкритими долонями й руки, стиснуті в кулаки. За командою ведучого: «Раз, два, три» учасники одночасно по­винні показати один із трьох рухів (який вважають за потрібне).

Ця вправа визначає, наскільки група готова до роботи. Якщо більшість показала долоні, то вони готові до роботи і досить відкриті. Кулаки означають агресивність, схрещені руки — певну закритість або небажання працювати.

Вправа «Накопичення енергії»

Тренер. Тріть долоні, поки не з’явиться тепло. Це енергія сили життя, вона знадобиться нам для роботи. Тепер «вмийтеся» долонями, потріть та посмикайте вуха.

Цю вправу можна використовувати на початку уроку, щоб активізувати увагу учнів та спрямувати їхню енергію на плідну працю.

Мозковий штурм «Наші правила роботи»

Мета: навчити учасників правил поведінки та роботи в групі, формувати відповідальне ставлення до власної поведінки та поведінки колег.

Хід вправи

Правила необхідні для створення такої атмо­сфери, де б кожний учасник:

  • міг відверто висловлюватись і виражати свої думки й погляди;
  • не боявся стати об’єктом глузувань та критики;
  • отримував інформацію сам і не заважав отри­мувати її іншим учасникам;
  • міг доводити та дискутувати.

Учасникам семінару з елементами тренінгу пропонується виробити правила роботи. На дошці розміщають плакат із написом посередині «Наші правила». Один з учасників маркером записує всі запропоновані ідеї.

Орієнтовні правила

  • Говорити по черзі, не перебивати.
  • Не відходити від теми обговорення.
  • Бути активними.
  • Толерантно ставитись одне до одного.
  • Бути позитивними.

5. Повідомлення теми, мети, завдань тренінгу.

Повідомляється тема, мета та завдання семінару з елементами тренінгу.

Вправа «Самоаналіз»

Мета: навчити учасників визначати власні очікування та мету заняття.

Хід вправи

Учасники отримують анкету «Що я знаю про кейс-метод?» (додаток 1), заповнюють її. Тренер роздає учасникам аркуші паперу (додаток 2), на яких потрібно написати, чого саме вони очікують від даного тренінгу.

7. Вправа «Вивчаємо кейс-метод»

Мета: ознайомити учасників із кейс-методом; розвинути здатність до самоаналізу та самостійного вирішення проблем; сформувати навички компе­тентного спілкування; стимулювати творче мислен­ня, уміння готувати звіти за результатами роботи з кейсами.

Хід вправи

Учасники тренінгу об’єднуються в малі групи (3—4 особи), отриму­ють проблемне питання (додаток 3) та методичні варіанти реалізації методу кейсів (дода­ток 4) для вирішення цього питання. Обговорення відбувається в малій групі з метою перевірки виробленого учасниками групи алгоритму розв’язання кейсу. На рівні роботи в малих групах перевіряється здатність учнів працювати в команді, їхнє ставлення до інших думок.

За відведений час учасники повинні обговорити питання та скласти звіт, який презентують іншим учасникам.

Результати й ефект, отримані під час використан­ня методу кейсів: усі учасники охоплені груповим процесом; тренеру легко працювати з групою, він економить свої сили; групова гра за кейс-методом постійно дає високі результати роботи (емоційний підйом, інтерес, активність, творчість, навчання дією); аналіз результатів нескладний, оскільки всі параметри, що аналізуються, чітко визначені. Висновки, конкретні та наочні, зрозумілі учасникам, примушують їх задуматися і надовго запам’ятати цей досвід.

  • Завдання для груп можна видавати одне на всіх, а можна різні (для створення дискусії: наприклад, дві групи аргументують необхідність використання методу на уроках, а дві інші групи інформують про недоліки використання кейс-методу).

8. Вправа «Самовизначення»

Мета: навчити учасників визначати чи справ­дилися їхні очікування.

Хід вправи

Тренер. Повернімося до наших очікувань. На по­чатку заняття ви отримали анкети, які заповнювали. Зараз вам потрібно доповнити анкету.

Після заповнення анкети я роздам вам аркуші (додаток 2) із записами ваших очікувань: покладіть їх у валізу, якщо ви отримали на цьому семінарі для себе щось нове, на полицю — якщо вам потрібно щось обміркувати, і викиньте в кошик, якщо вважаєте, що нічого корисного ви не отримали.

9. Вправа «Подяка»

Мета: навчити учасників показувати свою згуртованість та взаєморозуміння.

Хід вправи

Учасники стають в одне коло.

Їм пропонується за командою «Починаймо!» виразити свій стан та свою повагу один одному оплесками. Тренер починає плескати в долоні першим.

Інформація для тренера. Учасники групи, в якій досягнуто взаєморозуміння та згуртованості, через певний час будуть плескати в єдиному ритмі. Похваліть усіх учасників і побажайте їм так само чітко і згуртовано працювати й надалі.

Ватро відзначити, що ефективне використання кейсу потребує від викладачів ретельного планування. Така підготовка складається з двох частин — змісту та процесу.

Зміст означає вибір питань (проблем), на яких акцентується увага шляхом застосування обраних процесуальних технологій. Процес означає техноло­гії щодо використання кейсів у завданнях, роботах у групах, рольових іграх та демонстрацій­них методах.

Щодо відображення матеріалу, виду отри­мання й обробки інформації, процесу прийняття рішення, вирішення проблеми й оцінки рішення розрізняють чотири варіанти кейс-методу.

Кейс-метод грунтується на принципах, що змушують переглянути ролі викладача й учня. Зобов’язання викладача під час застосування кейс-методу полягає в тому, щоб створити умови, які б давали можливість розвивати в учнів уміння критично мислити, аналізувати, спонукали б їх ділитися власними думками, ідеями, знаннями та досвідом у процесі дискусії. Зобов’язання учнів полягає в тому, щоб, збагачуючи своєю творчою енергією навчальний процес, ставати відповідаль­ними за його результативність. При цьому учні повинні усвідомлювати, що викладач знаходиться в аудиторії для того, щоб допомогти їм, а вони повинні повністю скористатися цим, проте основна відповідальність за отримані знання лежить на них.

Найважливішими навичками, які набувають учні під час навчання, мають стати вміння професійним поглядом сприймати будь-яку наочну, вербальну інформацію, самостійно осмислювати, приймати рішення, оцінюючи можливі наслідки, визначати оптимальні шляхи реалізації цього рішення.

Таблиця 1

СТРУКТУРА ТРЕНІНГУ

№ п/п

з/п

Види роботи

Орієнтовна тривалість

Забезпечення

1

Вступ

2 хв

Презентація

2

Привітання. Вправа «Який я?»

5 хв

Презентація

3

Активізація уваги учасників.  Вправа «Відкритість групи», «Накопичення енергії»

2 хв

Презентація

4

Мозковий штурм. Вправа «Наші правила роботи»

3 хв

Плакат «Правила тренінгу»

5

Повідомлення теми, мети, завдань тренінгу

2 хв

Презентація

6

Очікування

5 хв

Роздатковий матеріал (додаток 1), анкета (додаток 2)

7

Вправа «Вивчаємо кейс-метод»

20 хв

Роздатковий матеріал (додаток 3) та кейси (додаток 4)

8

Вправа «Самовизначення»

3 хв

Роздатковий матеріал, анкета (додаток 2)

9

Підбиття підсумків заняття. Вправа «Подяка»

3 хв

Презентація

 

Додаток 1

 АНКЕТА «ЩО Я ЗНАЮ ПРО КЕЙС-МЕТОД?»

№ п/п

з/п

Запитання

Відповідь 1

Відповідь 2

1

У якому році і де  вперше був застосований кейс-метод?

   

2

Коли кейс-метод став поширюватися в Україні?

   

3

Вкажіть призначення кейс-методу

   

4

Назвіть основні методичні варіанти реалізації кейс-методу

   

5

Які навички розвиває кейс-метод?

   

6

Для яких типів уроку рекомендують використовувати кейс-ме­тод?

   

7

Які недоліки має цей метод?

   

 Додаток 2

 ЩО Я ОЧІКУЮ ВІД ТРЕНІНГУ?

 
 
 
 
 
 
 

Додаток 3

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КЕЙСУ

 Після відкритого уроку, на якому використовувався кейс-метод, між двома викладачами виникла суперечка про доцільність його використання.

Потрібно ознайомитися з інформацією в кейсі, проаналізувати матеріал та зробити висновки про доречність або навпаки недоцільність використання кейс-методу на уроках виробничого та теоретичного навчання.

Додаток 4

 ВИВЧАЄМО КЕЙС-МЕТОД

Батьківщиною методу case – study (від англійського case study – «вивчення ситуації»), є Сполучені Штати Америки, а саме Школа бізнесу Гарвардського університету. У 1910 році декан Гарвардської школи управління бізнесом у Бостоні Дін Донхем порадив викладачам ввести в навчальний процес крім традиційних уроків додаткові, що проводяться у формі дискусії зі студентами. Перші збірники кейсів були опубліковані у 1925 році у Звітах Гарвардського університету. На сьогоднішній день співіснують дві класичні школи case-study – Гарвардська (американська) і Манчестерська (європейська).  

У вітчизняній освітній практиці застосування методу аналізу ситуацій – на початковому етапі. Проте, спеціалісти українського Центру інновацій та розвитку, серед яких Ю. Сурмін, А. Сидоренко, В. Лобода, А. Фурда, активно працюють над цією темою. Під редакцією Ю. Сурміна у 2002 році було видано фундаментальну працю «Ситуационный анализ, или анатомия кейс-метода». Сама назва технології походить від латинського терміна «casus», під яким розуміють нестандартну, важковирішувану ситуацію.

Ще в 50-ті роки минулого століття на Заході цей метод був визнаний одним з найбільш ефективних методів бізнес-коучингу, і була поставлена задача адаптації його під інші сфери наукового знання. Метод case-study відомий у вітчизняній освіті як кейс-метод або метод ситуацій (чи навчання на конкретних прикладах). Найбільш широко кейс-метод застосовується під час вивчення економіки та бізнес-наук. Використання кейс-методу також здобуло широке поширення у педагогіці, медицині, юриспруденції, математиці, культурології та політології. Про ступінь значущості методу в сучасній освіті свідчать такі дані: у середньому розбору типових ситуацій в західних вузах присвячується 35–40% навчального часу. У школі бізнесу Чиказького університету на частку кейсів припадає 25% часу, в бізнес-школі Колумбійського університету – 30%, а в знаменитому Уортон – 40%. Лідирує ж за кількістю годин, що відводяться заняттям за цим методом, «першовідкривач» її – Гарвард. Пересічний студент за час навчання розбирає до 700 кейсів.

В Україні кейс-метод уперше представлено у 1992 р. Фахівцями Школи державного управління ім. Дж. Кеннеді Гарвардського університету в Національній академії державного управління при Президентові України.

Кейс-технологія – це загальна назва технологій навчання, що представляють собою методи аналізу. Такі технології засновані на самостійному вивченні друкованих і мультимедійних навчально-методичних матеріалів, що надаються студенту в спеціальній формі (кейса). Суть технології полягає у використанні конкретних випадків для спільного аналізу, обговорення або вироблення рішень з певного розділу дисципліни. Ефективність методу в тому, що він достатньо легко може бути поєднаний з іншими методами навчання, тобто кейс-метод дозволить доповнити арсенал методичних прийомів.

Ідеї кейс-методу або методу ситуаційних вправ полягають у наступному:

–   метод призначений для отримання знань з навчальних дисциплін, змістовна частина яких дуже швидко змінюється з розвитком сучасних технологій;

–   результатом застосування даного методу є не лише отримані знання, а  й професійні навики;

–   акцент навчання переноситься на отримання знань, на співпрацю учня і викладача;

–   майбутній фахівець не тільки отримує знання, а й у процесі роботи над кейсом  розвивається його система цінностей, професійних позицій, життєвих установок;

–  акцент робиться на самостійне навчання студентів на основі колективних зусиль. При цьому роль викладача зводиться до спостереження і управління дискусією студентів.

Кожна з проблем (ситуацій), що розглядаються в кейсі, має відповідати чотирьом умовам.

По-перше, кейси мають бути правдивими, реалістичними, однак водночас не обтяженими деталями, бути за тематикою зв’язаними з матеріалом, що вивчається.

По-друге, ситуаційні вправи пропонують розгляд феноменів, з якими здебільшого стикаються робітники в конкретних умовах.

По-третє, кейси загострюють інтерес учнів до питань, з якими ті зіштовхуються, підкреслюють їх значущість та необхідність вирішення. Кейси також пропонують шляхи реакції та вдосконалюють майстерність учнів у вирішенні проблем.

По-четверте, кейси вдосконалюють практичні навички, спрямовують на пошук відповідних шляхів, можливих реакцій на різноманітні ситуації, використання специфічних інструментів та понять.

Навчання за допомогою кейсів розвиває здатність аналізувати, уникати помилок, які часто виникають під час виконання конкретних завдань.

Отже, кейс-підхід має сприяти вдосконаленню здатності ізолювати проблеми та приймати ефективні рішення. Крім цього, такий метод учить учнів аналізувати та розробляти програми дій, що, у свою чергу, мотивує їх до правильної поведінки в момент, коли настане час діяти в реальній ситуації.

Кейс-метод – інструмент, що дозволяє застосувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань. Метод сприяє розвитку в учнів самостійного мислення, вміння вислуховувати і враховувати альтернативну точку зору, аргументовано висловити свою. За допомогою цього методу учні мають можливість проявити і удосконалити аналітичні та оціночні навички, навчитися працювати в команді, знаходити найбільш раціональне рішення порушеної проблеми. Методика сприяє розвитку різних практичних навичок. Усі разом вони можуть бути описані однією фразою – творче рішення проблеми, формування вміння аналізу ситуації і прийняття рішення.

Розглянемо п’ять видів навчання під час використання методу кейсів.

  • Кейси не використовуються з метою передачі знань (хоча, звичайно, певна трансляція знань відбувається). Кейси подають «образи» реальних проблем чи ситуацій, які забезпечують учня знаннями про те, що має бути зроблено. Обговорення кейсів є потенційним поштовхом до обміну перспективами та досвідом практичної роботи.
  • Кейс полегшує інтеграцію та застосування знань. Кейс-метод ґрунтується на взаємообміні досвідом учнів найбільш зручним і економним шляхом.
  • Кейс-метод розвиває в учня здатність вирішувати складні, але необхідні проблеми.
  • Навчання кейс-методом загострює оцінювання пріоритетів та цінностей. Учень у процесі навчання демонструє власне ставлення, цінності та орієнтації, що підтримуються чи не сприймаються іншими слухачами.

Результати такого інтерактивного навчання складно передбачити чи перевірити, оскільки вони
можуть набувати різних форм. Здебільшого спільне порівняння та перевірка набутого досвіду вносить щось нове у практичну діяльність учнів.

  • Кейси завжди корисні у збагаченні досвіду та удосконаленні навичок, які застосовують учні, щоб наблизити ті цінності, які вони вважають найбажанішими. Усі навички можуть бути описані однією фразою: творче вирішення проблеми та формування аналізу ситуації та прийняття рішення.

Уміння, які розвиває кейс-метод:

  • аналітичні (уміння відрізняти дані від інформації, класифікувати, виділяти суттєву та несуттєву інформацію, аналізувати, представляти і добувати її, знаходити пропуски інформації і вміти відновлювати їх.);
  • практичні (формує уміння використовувати теоретичні знання у повсякденній практичній діяльності);
  • творчі (віднайдення оригінальних, новаторських способів вирішення проблеми);
  • комунікативні (уміння вести дискусію, переконувати оточуючих, використовувати наочний матеріал та інші медіазасоби, кооперуватися в групи, захищати власну думку, складати короткий та переконливий звіт);
  • соціальні (оцінка поведінки людей, вміння слухати, підтримувати дискусію або аргументувати протилежну думку, контролювати себе тощо).
  • самоаналіз (усвідомлення та аналізу думки інших і своєї власної. Моральні й етичні проблеми, які виникають, вимагають формування соціальних навичок їх розв’язання).

Кейс-метод дає можливість оптимально поєднувати теорію і практику, розвивати навички роботи з різноманітними джерелами інформації. Учасники навчального процесу не отримують готових знань, а вчаться їх добувати самостійно, прийняті рішення в життєвій ситуації швидше запам’ятовуються, ніж заучування правил.

Застосування кейс-методу дозволяє сформувати високу мотивацію до навчання. Він призначений для розвитку в учнів умінь самостійно приймати рішення і знаходити правильні та оригінальні відповіді на проблемні питання.


Етап 1. Визначити мету створення кейсу, наприклад, навчання ефективних комунікацій усе­редині організації (установи). Для цього можна розробити кейс, взявши за приклад добре відому організацію, описати її комунікації, що використовуються секретарями для організації роботи. Розробити запитання та завдання, що дадуть змогу учням засвоїти різні види комунікацій (наради різного рівня, щорічний звіт, внутрішньо організаційну газету, оголошення, брифінги тощо).

Етап 2. Ідентифікувати конкретну реальну ситуацію згідно з відповідною метою.

Етап 3. Провести попередню роботу з пошуку джерел інформації для кейсу. Можна використати пошук за ключовими словами в Інтернеті, аналіз каталогів друкованих видань, журнальних статей, газетних публікацій, статистичних даних.

Етап 4. Зібрати інформацію та дані для кейсу, різні джерела, зокрема й контактну інформацію про організацію, що описується в кейсі.

Етап 5. Підготувати перший варіант кейсу. Цей етап містить макетування, компонування матеріалу, визначення форми презентації (відео, друк тощо).

Етап 6. Отримати дозвіл на публікацію кейсу у випадку, якщо інформація містить дані з кон­кретної організації.

Етап 7. Обговорити кейс, залучаючи якомога ширшу аудиторію, і отримати експертну оцінку колег перед його апробацією. Після такої оцінки можна зробити необхідні зміни та поліпшити кейс.

Етап 8. Підготувати методичні рекомендації з використання кейсу. Розробити завдання для учнів і можливі запитання для дискусії та презентації кейсу, описати передбачувані дії учнів і викладача в момент обговорення кейсу.

Основні методичні варіанти реалізації методу кейсів подано у таблиці 2.


ОСНОВНІ ЕТАПИ СТВОРЕННЯ КЕЙСІВ

Таблиця 2

МЕТОД

 

 

ПІЗНАННЯ ПРОБЛЕМИ

 

 

ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

 

Визначення різних варіантів вирішення

ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ТА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ

 

 

Метод навчання

за допомогою

ситуаційних

вправ

(Case-study

method)

Основне завдання: аналіз прихованих проблем

Інформація надається

За допомогою наданої інформації розробляються варіанти вирішення проблеми і приймаються відповідні рішення

Порівняння власного рішення із рішенням, яке було прийняте в дійсності

Метод проблем­них ситуацій (Caseproblem method)

Проблеми чітко названі

Інформація надається

Основне завдання: розробка за допомогою названих проблем і наданої інформації варіантів вирішення і прийняття рішення

Можливе порівняння власного рішення із рішен­ням, яке було прийнято в дійсності

Метод ситуацій-випадків (Case-Incident Method)

Інформація надається неповна

Основне завдання: самостійне отримання інформації

   

Метод визначе­них проблем (Stated-problem method)

Проблеми називаються

Інформація надається

Наводяться готові рішення з обґрунтуван­ням: можливий пошук додаткових альтернатив

Основне завдання:

оцінка (критика) прийнятих

рішень

ЛІТЕРАТУРА:

  • Бобохуджаев Ш. И., Юлдашев 3. Ю. Инновацион­ные методы обучения: особенности кейс-стади метода обучения и пути его практического использования. — Ташкент, 2006.
  • Гладких И. В. Методические рекомендации по разработке учебных кейсов. — СПб., 2004.
  • Кайзер Ф.-Й., Камински X. Методика преподавания экономических дисциплин. Основы концепции, направ­ленной на активизацию процесса обучения, с примерами. — СПб.: НПО «Мир и семья», 2002.
  • Смолянинова О. Г. Дидактические возможности метода case-study в обучении студентов [Электронный ресурсhttp://www.lan.krasu.ru“>lan.krasu.ruwww.nmc.od.ua/wp…/GrebenkovaJkey
  • Долгоруков А. Метод case-study как современная технология профессионально-ориентированного обучения. [Електронний ресурсhttp://www.vshu.ru/lections.php?tab_id=3&a=info&id=2600“>http://www.vshu.ru/lections.php?tab_id=3&a=info&id=2600
  • Кавтрадзе Д. Н. Обучение и игра. Введение в активные методы обучения. – М., 1998. – С.8.
  • НаумоваМ. Использование метода case-study в преподавании экономических дисциплин в высших учебных заведениях [Електронний ресурсhttp://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc Gum/Gnvp/2012 8 2Z9.pdf.
  • МихайловаЕ.А., Кейс и кейс-метод.-М.: Центр маркетингових исследований и менеджмента, 1999. – 136 с.
  • Платов В. Я. Деловые игры: разработка, организация и проведение: учебник / В.Я. Платов. – М.: Профиздат, 1991. – 192 с.
  • Сборник деловых игр, конкретных ситуаций и практических задач [Текст]: метод. пособие / В. И. Матирко, В. В. Поляков, И. М. Стариков [и др.] ; под ред. В. И. Матирко, 1991. – 255 с.
  • СікораЯ.Б. Кейс-технології при вивченні «Методів оптимізації». Науково-дослідна робота молодих учених: стан, проблеми, перспективи: матер. ІІ Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф., присв. 95-річчю Херсонського держ. ун-ту. –  с. 244-248.
  • Ситуационный анализ, или Анатомия Кейс-метода / под ред. д-ра социологических наук, профессора Сурмина Ю. П. Авторы: Ю.Сурмин, А.Сидоренко, В. Лобода, А. Фурда, И. Катерыняк, Кеси Меер. – Киев: Центр инноваций и развития, 2002. – 286 с.
  • ШереметаП.М., Каніщенко Л. Г. Кейс-метод: з досвіду викладання в українській бізнес-школі/ За ред. О. І. Сидоренка; 2-ге вид. – К.: Центр інновацій та розвитку, 1999. – 80с.